Херсонеське городище є залишками античного міста Херсонес Таврійський (за Візантії — Херсон). Виникло місто на мисі між Карантинною і Пісочною бухтами в його північно-східній частині навколо давнього порту, що продовжував функціонувати протягом всієї історії міста. В цій частині було знайдено найдавнішу античну кераміку останньої третини VI ст. до н. е., проте виникнення міста в цей час піддано критиці.

Є підстави стверджувати про будівництво фортифікаційних споруд — стін із вежами і в'їздами вже у V ст. до н. е., але збережені будівельні залишки оборонних стін відносяться до ІІ чверті — середини IV ст. до н. е. і пов'язуються із ім'ям і постаттю Агасікла. Початково оборонні споруди відокремлювали землі північно-східного району Херсонеса із портом. На зламі IV ст. до н. е. територія міста збільшується більш ніж удвічі і будується нова фортифікація. В цей час будуються ворота в портовій частині, в ІІІ ст. до н. е. зводиться вежа Зенона — потужна кутова оборонна споруда, що захищала під'їзд до головних воріт в портову частину міста.

В римський час близько ІІ ст. н. е. зводиться протейхізма — зовнішня захисна стіна, що утворюючи разом із основною стіною перибол, захищала в'їзд до головних воріт. Також повністю перебудовується припортовий район, там зводиться цитадель із преторієм і митниця зі складами, перебудовується і укріплюється вежа Зенона. Територія міста розширяється до півдня, ймовірно, внаслідок росту кількості населення і потреб нової забудови. Нові оборонні стіни будуються на підвищеній частині неподалік Пісочної бухти на місці еліністичних некрополів. Одна із могил, що потрапила під куртину, була залишена на місці під аркою, що дотепер збереглася у стіні. У візантійський час оборонні споруди Херсона також зазнають кардинальної перебудови, змінюється система в'їздів і оборонних веж. Ця система функціонувала аж до загибелі Херсонеса на зламі XІV ст. від набігу татар.

Об`єкти